Які ж ці вимоги?
Приступаючи до роботи над книгою, варто спочатку ознайомитися з матеріалом узагалі — змістом, анотацією, вступом і висновками — шляхом побіжного читання-перегляду, не роблячи ніяких записів. Це дозволить отримати інфрмацію про все, що необхідно засвоїти. Лише після цього треба переходити до уважного читання — вивчення матеріалу за главами, розділами, парагра-фами. Читати треба про себе, бо при цьому матеріал засво-юється приблизно на 25% швидше при менших витратах енергії — порівняно із читанням уголос; є можливість приділити більше уваги змісту написаного, краще осмислити його. Ніколи не слід обходити важкі місця. Їх треба читати в уповільненому темпі, щоб краще зрозуміти й усвідомити. Не можна сподіватися на досконале з'ясування  всіх особливостей досліджуваного матеріалу за один раз. Реко-мендується повертатися до нього вдруге і навіть утретє, щоб укметити незрозуміле.
Вивчаючи книгу, треба звертати увагу на схеми, таблиці, малюнки, розглядати їх, обмірковувати, аналізувати, встановлювати зв'язок із текстом. Це полегшить розу-міння та засвоєння матеріалу.
При читанні необхідно користуватися словниками, щоб усяке незнайоме слово, термін, вираз були правильно сприйняті й закріплені в пам'яті.
Варто також перевірити, з якою швидкістю ти читаєш. Звичайний студент 1—2 курсів при певному тренуванні може уважно й зосереджено прочи-тати 8—10 сторінок за годину та зробити короткі нотатки з опанованого матеріалу. Багато студентів проробляють лише 6 сторінок, що вкрай мало.
Занадто повільний темп читання не дозволить вивчити багато потрібних статей і книг. Рекордсмени швидкісного читання здатні “проковтнути” 60—70 сторінок за годину.
Запис досліджуваного — якнайкраща допомога пам'яті при роботі з науковою книгою. Читаючи, варто робити виписки, замальовки, складати схеми.
Педагогіка вчить: прочитане, продумане й записане дійсно стає особистим надбанням того, хто працює з літературою.

Які форми запису можна рекомендувати?
Їх декілька:

ТЕЗОВА — це коротко сформульовані основні думки дослі-джуваного матеріалу. Тези можуть бути короткими (навіть з одного речення), без роз'яснень, прикладів і доказів. А от розгорнуті тези дають мотивоване формулювання питання. Головне в тезах — уміння коротко й закінчено сформулювати кожне питання.

КОНСПЕКТ — короткий письмовий виклад досліджуваного матеріалу. У ньому окремі фрази й слова мають незрівнянно більше важливе значення, чим у докладному й докладному викладі. Не можна допускати, щоб весь матеріал був «списуванням» з літературного джерела.

ЦИТАТА — дослівна виписка з тексту з метою підтверджен-ня того або іншого положен-ня, авторського доводу.