ПОСМІХНИСЬ!

Анти поради

Що потрібно, аби стати хорошим філологом, знають усі. З цього приводу проводяться круглі столи та конференції, пишуться товсті книжки, захищаються дисертації. А ми спробуємо дати кілька порад, які неодмінно знадобляться особам, що твердо вирішили хорошими філологами не бути, або, принаймні, вагаються. Отже…

Порада 1. Імідж — усе. Для досягнення мети почнемо з деталей, адже імідж — усе. З цієї точки зору, найкращий одяг для навчання — спортивний костюм і кеди (у крайньому випадку — кросівки). Усі побачать, що ви спортивна, а головне — не обтяжена умовностями людина. Якщо у такому вигляді вас у хмарочос не пускатимуть, то вважайте, що мету досягнуто. Варіант для дівчат: мінімум одягу + максимум косметики. Якщо вас почнуть зупиняти на вулиці, вибачайте: імідж вимагає жертв.
Порада 2. Стилістика поведінки. З лексикону слід викоренити слова-паразити (добрий день, вибачте, будь ласка тощо), замінивши їх на більш виразні здобутки рідної мови, мугикання й активну жестикуляцію. Якщо ви постійно щось жуватимете, це теж добре для справи, адже молодий зростаючий організм постійно потребує підживлення.
Порада 3. Сон — річ корисна. І дуже приємна. До того ж, має лікувальні властивості. Нехай вас не засмучує, що лекція має дещо інше призначення. Адже голос лектора, скрип ручок сусідів так добре розслабляють… Щоб було зручніше, можна носити з собою невеличку подушку або пару книжок. А коли лектор уже замориться бігати повз вас, а сусіди — вмикати під вухом мобільні телефони, треба ефектно прокинутися, потягнутися і, позіхаючи, промовити: „А тепер можна й до науки!”.
Порада 4. Тактика пасивного ухилення. Семінари — складніша річ, ніж лекції. Тут може спрацювати лише зазначена тактика у двох варіантах:
1.  Не ходити зовсім. Але варто прийти хоча б на останнє заняття: викладач буде приємно здивований і зможе похвалитися колегам, що бачив вас на власні очі.
2.  Ходити, але обережно. І боронь Боже ненароком підняти руку: викладач може подумати, що ви хочете відповідати, і йому зробиться зле.
Порада 5. Як поводитися з викладачем. У стосунках із викладачем є сенс дотримуватися подвійних стандартів. З одного боку, уважно слухати і старанно кивати головою (але не тоді, коли викладач уже десять хвилин мовчить, а одногрупники побігли викликати „швидку”). З іншого боку, слід мати власну незалежну позицію. Хто вирішив, що викладач знає більше всіх? На мелодіях мобільного телефону ви розумієтесь значно краще!
Порада 6. Як поводитися в бібліотеці. Є в університеті цікаве місце, про яке чули всі, але мало хто знає, де воно знаходиться. Це бібліотека. Якщо раптом доля закине вас туди, не осоромтеся: розмовляйте чимдуж голосніше і смійтеся. Тим паче, ситуація дійсно кумедна — ви в бібліотеці. Щодо самих книжок-підручників, то їх і розгортати не варто. По-перше, малюнків немає; по-друге, і книжки будуть ціліші, й голова вільніша.
Порада 7. Стосунки з деканатом. У деканаті треба бувати якомога частіше, але тільки не з власної ініціативи. Хіба не приємно, що вас, настільки поважну особу, викликають із занять або розшукують. Спілкуючись із представниками деканату, посміхайтесь. Нехай вони знають, що ви дивитеся на життя з оптимізмом і не зважаєте на такі дрібниці, як пропущені заняття або академічні заборгованості. Хай ваше спілкування буде теплим і приємним!
Якщо ж ви в деканаті як удома, у коридорах на вас озираються, а до чергового модулю ви підійшли з чистою головою, ім’я екзаменатора щойно дізналися, а предмет ще необхідно вточнити, вважайте, що мета досягнута і хорошим філологом ви не станете ніколи.
Вибір за вами!